RESENTIMENT PHENOMENON IN THE SYSTEM OF MODERN SOCIAL AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES

Authors

  • Марина Володимирівна Ольховик Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка, Ukraine

Keywords:

the ressentiment, social communications, the identity, network society

Abstract

The article is devoted to phenomena of the ressentiment and the possibility of its functioning in modern media space. The author analyses the theory of ressentiment of Friedrich Nietzsche and Max Scheler and their transformation in the system of the modern social and communication technologies.

Author Biography

Марина Володимирівна Ольховик, Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка

кандидат філософських наук, доцент

References

Адорно Т. Эстетическая теория / Т. Адорно. - М.: Республика, 2001. - 526 с.

Потапчук Т.В. Ідентичність: основні підходи до визначення сутності поняття / Т.В. Потапчук; [пер. з нім. А.Н. Малинкина]. // Вісник ППН України. Педагогіка і психологія. – К., 2009. – Вип. 3 (64). – С.14-21.

Пак Ч. Ресентимен, оценка, знание и социальное действие в учении Макса Шелера: опыт исследования социологии чувств / Черунг Пак. // Социолог.журн. - 1997. - №4. - С. 151-164.

Сибе Ш. Человек как мера: Учение Ницше о ресентименте / С. Шаап; [пер. с гол. О.Пархомовой]. – К.: Изд-во Жупанского, 2008. – 205 с.

Downloads

Issue

No. 2 (6) (2015): Social work issues: Philosophy, Psychology, Sociology

Section

IDEOLOGICAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS OF SOCIAL WORK

License

Copyright (c) 2015 Chernihiv National University of Technologies

Creative Commons License

This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).