ФЕНОМЕН РЕСЕНТИМЕНТУ В СИСТЕМІ СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Автор(и)

  • Марина Володимирівна Ольховик Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка, Україна

Ключові слова:

ресентимент, соціальні комунікації, ідентичність, мережеве суспільство

Анотація

Стаття присвячена аналізу феномена ресентименту і можливості його функ ціонування у сучасному медіа просторі. Автор аналізує теорії ресентименту Фрідріха Ніцше і Макса Шелера та їхню трансформацію в системі сучасних соціально-комунікаційних технологій.

Біографія автора

Марина Володимирівна Ольховик, Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка

кандидат філософських наук, доцент

Посилання

Адорно Т. Эстетическая теория / Т. Адорно. - М.: Республика, 2001. - 526 с.

Потапчук Т.В. Ідентичність: основні підходи до визначення сутності поняття / Т.В. Потапчук; [пер. з нім. А.Н. Малинкина]. // Вісник ППН України. Педагогіка і психологія. – К., 2009. – Вип. 3 (64). – С.14-21.

Пак Ч. Ресентимен, оценка, знание и социальное действие в учении Макса Шелера: опыт исследования социологии чувств / Черунг Пак. // Социолог.журн. - 1997. - №4. - С. 151-164.

Сибе Ш. Человек как мера: Учение Ницше о ресентименте / С. Шаап; [пер. с гол. О.Пархомовой]. – К.: Изд-во Жупанского, 2008. – 205 с.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (6) (2015): Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія

Розділ

СВІТОГЛЯДНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Чернігівський національний технологічний університет,2015

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).