FROM CULTURE OF SENSE TO THE SENSE OF CULTURE
Keywords:
culture, sense, the hierarchy of values, worldview, philosophical reflection, individual and public consciousnessAbstract
The semantic sphere is a kind of Siamese twin of culture: on the one hand, it is inconceivable outside of culture and on the other hand, the semantic sphere creates a substantive foundation, the first and last interpretative boundary for each cultural phenomenon. Although such close genetic interdependency between culture and sense is not subject to doubt, the questions about the meaningful parameters of culture and about cultural uniqueness of sense remain open. Semantic field is the foundation for any direction of philosophical knowledge. Culture is also impossible beyond a certain semantic hierarchy of priorities. It is therefore natural that the philosophical approach to culture depends largely on the specific meaning of the concepts, semantic foundations of human existence and society as well. At the level of collective consciousness the expediency for the meaningful demarcation between culture and civilization, as a rule, is not visible. The theoretical and especially philosophical levels of consciousness both allow such expediency and also frequently insist on such necessity. The conceptual intrigue is what kind of conceptual markers are necessary for enclosing in a conceptual framework of the meaningful demarcation. Multidimensional nature of culture is a direct consequence of the diversity of factors that are in the foundation of its origin, historical genesis and its modern application. Among these factors, one can identify a complex symbiosis of rationality and irrationality, myth and religion, ethics and aesthetics. Each of these aspects has contributed to the emergence of modern culture format. The stereotypes of mass consciousness about science a priori have at least one significant flaw – the lack of critical assessments of the current status quo. The philosophical reflection is intended to neutralize this disadvantage. Finally, a critical, balanced and integrated approach to science is very important for the science itself because it can help to adequately assess the risks and threats and also provide «the work on mistakes» with convincing evidence.References
Гусев, С. С. Проблема понимания в философии / С. С. Гусев, Г. Л. Тульчинский. – М. : Политиздат, 1985. – 192 с.
Егоров, В. С. Философия открытого мира / В. С. Егоров. – М. : Московский психологосоциальный институт; Воронеж : Издательство НПО «МОДЭК», 2002. – 320 с.
Лепский, В. Е. Субъектно-ориентированный подход к инновационному развитию / В. Е. Лепский. – М. : Изд-во «Когито-Центр», 2009. – 208 с.
Лефевр, В. А. О самоорганизующихся и само рефлексивных системах / В. А. Лефевр // Проблемы исследования систем и структур. Материалы к конференции. – М. : Академия наук СССР. – 1965. – С. 61–68.
Новиков, А. И. Смысл : Семь дихотомических признаков [Электронный ресурс] / А. И. Новиков. – Режим доступа: http://teneta.rinet.ru/rus/ne/novikov_smysl-sem.html.
Франкл, В. Человек в поисках смысла : Сборник / пер. с англ. и нем. Д. А. Леонтьева, М. П. Папуша, Е. В. Эйдмана. – М. : Прогресс, 1990. – 368 с.
Хакен, Г. Информация и самоорганизация. Макроскопический подход к сложным системам / Г. Хакен. – М. : Мир, 1991. – 240 с.
Щедровицкий, Г. П. Рефлексия и ее проблемы / Г. П. Щедровицкий // Рефлексивные процессы и управление. – 2001. – №1. – Том 1. – С. 49. http://www.reflexion.ru/Library/Journal-_2001_1_rus. pdf.
Юлов, В. Ф. Научное мышление: монография [Электронный ресурс] / В. Ф. Юлов. – Киров : Центр гуманитарных технологий,2007. - Режим доступа: http://gtmarket.ru/laboratory/basis/6457.
Downloads
Issue
Section
License
Copyright (c) 2017 Chernihiv National University of Technologies
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).