ПРОБЛЕМА ТІЛЕСНОСТІ СУБ’ЄКТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ ЕВОЛЮЦІЇ ПРИРОДНОГО ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Ключові слова:
природний інтелект, штучний інтелект, суб’єкт штучного інтелекту, тілесність, еволюціяАнотація
Тема штучного інтелекту уявляється однією із найважливіших у сучасній філософії, науці і техніці. Об’єктом нашого дослідження є суб’єкт штучного інтелекту у формі його матеріальної оболонки. Основна проблема – трансформація суб’єкта штучного інтелекту та його тілесність при переході від одного рівня інтелекту до іншого – від безумовно-рефлекторного до умовно-рефлекторного. У роботі проаналізована модель тілесності суб’єкта інтелекту в процесі еволюції, яка виявляється реакцією матеріальної оболонки штучного інтелекту на середовище існування. Передбачається, що еволюція суб’єкта штучного інтелекту повинна відповідати принципові відкритості системи, яка забезпечує взаємодію зовнішнього і внутрішнього простору і виступає, власне, інтелектом. Обґрунтовано можливість введення поняття «тілесність суб’єкта штучного інтелекту», що відображає необхідність генезису фізичного носія штучного інтелекту у вигляді адаптації до зовнішніх подразників і управління внутрішніми подразниками.Посилання
Хамитов, Н., Зобин, С. Эволюционная теория естественного и искусственного интеллекта: новая парадигма машинного разума. Часть 1. Основные положения эволюционной теории естественного и искусственного интеллекта. О возможности эволюции субъекта искусственного интеллекта. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://aphy.info/texts/650-evolutional-theory-of-artificial-intelligence.
Зобин, С., Хамитов, Н. Эволюционная теория естественного и искусственного интеллекта. Часть 2. Проблема уровней, слоев и субъектов естественного и искусственного интеллекта. Вопрос применения искусственного интеллекта в поиске информации. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа:http://aphy.info/texts/958-evolutional-natural-and-artificial-intellect.
Философская антропология: словарь под ред. д-ра филос. наук, проф. Н. Хамитова / Интеллект / Искусственный интеллект. – К. : КНТ, 2014. – С. 139-146. – С. 156-161.
Penrose, R. The Emperor’s New Mind. – Oxford University Press, 1989. – 466 p.
Амосов, Н. М. Алгоритмы разума. – К.: Наукова думка, 1979. – 223 с.
Хабермас, Ю. Будущее человеческой природы. На пути к либеральной евгенике / Пер. с нем. М. Л. Хорькова. – М.: Изд-во «Весь Мир», 2002. – 144 с.
Bostrom, N. Superintelligence. – Oxford University Press, 2014. – 411 p.
Descartes, René. Meditations on First Philosophy / Translated with an Introduction and Notes by M. Moriarty // Sixth Meditation. Of the Existence of Material Things, and the Real Distinction between Mind and Body. – Oxford University Press, 2008. – P. 56.
McCarthy, J., Hayes, P. J. Some philosophical problems from the standpoint of artificial intelligence // Readings in Artificial Intelligence;Edited by B. L. Webber, N. J. Nilsson. – Tioga. – 1981. – P. 431-450.
Tzou, H. S. Orthogonal sensing and control of continua with transducers – distributed structronic system / H. S. Tzou, V B. Venkayya, J. J. Hollkamp // Dynamics and control of distributed systems. – Cambridge University Press, 1998. – P. 304-370.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Чернігівський національний технологічний університет,2015
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
