ПРОБЛЕМА ТІЛЕСНОСТІ СУБ’ЄКТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ ЕВОЛЮЦІЇ ПРИРОДНОГО ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Автор(и)

  • Назил Виленович Хамитов Институт философии им. Г. С. Сковороды НАН Украины, Ukraine
  • Светлана Владимировна Киселица Черниговский национальный технологический университет, Ukraine
  • Олег Леонидович Деркач Черниговский национальный технологический университет, Ukraine

Ключові слова:

природний інтелект, штучний інтелект, суб’єкт штучного інтелекту, тілесність, еволюція

Анотація

Тема штучного інтелекту уявляється однією із найважливіших у сучасній філософії, науці і техніці. Об’єктом нашого дослідження є суб’єкт штучного інтелекту у формі його матеріальної оболонки. Основна проблема – трансформація суб’єкта штучного інтелекту та його тілесність при переході від одного рівня інтелекту до іншого – від безумовно-рефлекторного до умовно-рефлекторного. У роботі проаналізована модель тілесності суб’єкта інтелекту в процесі еволюції, яка виявляється реакцією матеріальної оболонки штучного інтелекту на середовище існування. Передбачається, що еволюція суб’єкта штучного інтелекту повинна відповідати принципові відкритості системи, яка забезпечує взаємодію зовнішнього і внутрішнього простору і виступає, власне, інтелектом. Обґрунтовано можливість введення поняття «тілесність суб’єкта штучного інтелекту», що відображає необхідність генезису фізичного носія штучного інтелекту у вигляді адаптації до зовнішніх подразників і управління внутрішніми подразниками.

Біографії авторів

Назил Виленович Хамитов, Институт философии им. Г. С. Сковороды НАН Украины

доктор философских наук, профессор

Светлана Владимировна Киселица, Черниговский национальный технологический университет

кандидат философских наук, доцент

Олег Леонидович Деркач, Черниговский национальный технологический университет

аспирант

Посилання

Хамитов, Н., Зобин, С. Эволюционная теория естественного и искусственного интеллекта: новая парадигма машинного разума. Часть 1. Основные положения эволюционной теории естественного и искусственного интеллекта. О возможности эволюции субъекта искусственного интеллекта. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://aphy.info/texts/650-evolutional-theory-of-artificial-intelligence.

Зобин, С., Хамитов, Н. Эволюционная теория естественного и искусственного интеллекта. Часть 2. Проблема уровней, слоев и субъектов естественного и искусственного интеллекта. Вопрос применения искусственного интеллекта в поиске информации. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа:http://aphy.info/texts/958-evolutional-natural-and-artificial-intellect.

Философская антропология: словарь под ред. д-ра филос. наук, проф. Н. Хамитова / Интеллект / Искусственный интеллект. – К. : КНТ, 2014. – С. 139-146. – С. 156-161.

Penrose, R. The Emperor’s New Mind. – Oxford University Press, 1989. – 466 p.

Амосов, Н. М. Алгоритмы разума. – К.: Наукова думка, 1979. – 223 с.

Хабермас, Ю. Будущее человеческой природы. На пути к либеральной евгенике / Пер. с нем. М. Л. Хорькова. – М.: Изд-во «Весь Мир», 2002. – 144 с.

Bostrom, N. Superintelligence. – Oxford University Press, 2014. – 411 p.

Descartes, René. Meditations on First Philosophy / Translated with an Introduction and Notes by M. Moriarty // Sixth Meditation. Of the Existence of Material Things, and the Real Distinction between Mind and Body. – Oxford University Press, 2008. – P. 56.

McCarthy, J., Hayes, P. J. Some philosophical problems from the standpoint of artificial intelligence // Readings in Artificial Intelligence;Edited by B. L. Webber, N. J. Nilsson. – Tioga. – 1981. – P. 431-450.

Tzou, H. S. Orthogonal sensing and control of continua with transducers – distributed structronic system / H. S. Tzou, V B. Venkayya, J. J. Hollkamp // Dynamics and control of distributed systems. – Cambridge University Press, 1998. – P. 304-370.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

СВІТОГЛЯДНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ