СSYSTEM OF ENVIRONMENTAL AND ECONOMIC SAFETY OF AGRICULTURAL PRODUCTION
Keywords:
stаtе; аgrісulturаl prоduсtіоn; есоlоgісаl аnd есоnоmіс sесurіty; есоnоmіс dеvеlоpmеnt; mаnаgеmеnt systеm; stаtе mесhаnіsmAbstract
The article identifies scientific provisions for the formation of the structure of ecological- socio-economic system of ecological and economic safety of agricultural production due to its decomposition into subsystems, which have the appropriate properties, principles, objectives and tools of operation. This makes it possible to specify directions and develop common approaches to public management of environmental safety of agricultural production in the long run. The main task of ecological and economic security of agricultural production is to maintain the integrity of the agricultural ecological and economic system and ensure the balanced development of the agricultural sector, which becomes possible by recognizing the relationship and content of its three components-environmental, social and economic. Ecological and economic effect can be characterized through the improvement of the environment as a result of the introduction of environmentally friendly technological and management solutions; rational use of natural resources for their preservation and reproduction, including soil fertility; reduction of anthropogenic load on the environment. The study found that the ecological and economic safety of agricultural production and its subjects form a complex ecological, socio-economic system, the state of which largely determines the level of environmental safety of agricultural products. Management of agricultural production is a purposeful impact of the socio-economic subsystem on the environment in order to transition the system to a qualitatively new state.
References
Бігдан, О. В. Напрями розвитку екологоорієнтованого агровиробництва в міжнародній практиці / О. В. Бігдан // Агросвіт. – 2013. – № 4. – С. 29-31.
Манойленко, О. В. Управління інноваційними процесами: формування методичного підходу до подолання бар’єрів розвитку / О. В. Манойленко // Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики. – Харків : ВД «ІНЖЕК», 2013. – С. 139-158.
Никифоров, А. Є. Інноваційна діяльність: теорія і практика державного управління : монографія / А. Є. Никифоров. – Київ: КНЕУ, 2010. – 420 с.
Саблук, П. Т. Інноваційна модель розвитку сільського господарства економіки України та роль науки в її становленні / П. Т. Саблук // Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. – 2011. – № 2. – С. 200-208.
Могильний, О. М. Особливості державного регулювання зайнятості в умовах екологізації аграрного виробництва / О. М. Могильний // Економіка та держава. 2014. – № 6. – С. 6-12.
Череп, А. В. Управління інноваційними процесами на підприємстві: сучасні підходи та перспективи / А. В. Череп // Формування ринкових відносин в Україні. – 2014. – № 4. – С. 43-46.
Downloads
Published
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
