СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
Ключові слова:
держава; аграрне виробництво; еколого-економічна безпека; розвиток економіки; система управління; державний механізмАнотація
У статті визначені наукові положення щодо формування структури еколого-соціо-економічної системи забезпечення еколого-економічної безпеки аграрного виробництва за рахунок її декомпозиції на підсистеми, яким притаманні відповідні властивості, принципи, завдання та інструменти функціонування. Це дає змогу конкретизувати напрями та виробити єдині підходи до державного управління екологічною безпекою аграрного виробництва на довгострокову перспективу. Основне завдання еколого-економічної безпеки аграрного виробництва полягає у підтриманні цілісності аграрної еколого-економічної системи та забезпеченні збалансованого розвитку аграрного сектору, що стає можливим при визнанні взаємозв’язку та змістовності трьох його складових–еколого-економічної, соціальної і економічної. Еколого-економічний ефект можна охарактеризувати через поліпшення стану навколишнього природного середовища у результаті впровадження екологічно безпечних технологічних та управлінських рішень; раціональне використання природних ресурсів їх збереження та відтворення, включаючи й родючість ґрунтів; зменшення антропогенного навантаження на довкілля. У результаті дослідження встановлено, що еколого-економічна безпека аграрного виробництва і його суб’єкти формують складну еколого-соціо-економічну систему, стан якої багато в чому визначає рівень забезпеченості екологічною безпекою продукції аграрного виробництва. Управління розвитком аграрного виробництва представляє собою цілеспрямований вплив соціально-економічної підсистеми на екологічну з метою переходу системи в якісно новий стан.
Посилання
Бігдан, О. В. Напрями розвитку екологоорієнтованого агровиробництва в міжнародній практиці / О. В. Бігдан // Агросвіт. – 2013. – № 4. – С. 29-31.
Манойленко, О. В. Управління інноваційними процесами: формування методичного підходу до подолання бар’єрів розвитку / О. В. Манойленко // Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики. – Харків : ВД «ІНЖЕК», 2013. – С. 139-158.
Никифоров, А. Є. Інноваційна діяльність: теорія і практика державного управління : монографія / А. Є. Никифоров. – Київ: КНЕУ, 2010. – 420 с.
Саблук, П. Т. Інноваційна модель розвитку сільського господарства економіки України та роль науки в її становленні / П. Т. Саблук // Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. – 2011. – № 2. – С. 200-208.
Могильний, О. М. Особливості державного регулювання зайнятості в умовах екологізації аграрного виробництва / О. М. Могильний // Економіка та держава. 2014. – № 6. – С. 6-12.
Череп, А. В. Управління інноваційними процесами на підприємстві: сучасні підходи та перспективи / А. В. Череп // Формування ринкових відносин в Україні. – 2014. – № 4. – С. 43-46.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
