РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ РЕКЛАМИ В ПРАКТИЦІ ПОБУДОВИ СУЧАСНИХ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ
Ключові слова:
PR; зв'язки з громадськістю; психологія реклами та PR; маркетингові ко- мунікації; маркетингова політика; взаємодія реклами і PR; психологія мотивацій; психологічна ефективність; соціальний іміджАнотація
Актуальність даної статті полягає в тому, що в ній проведено аналіз впливу особливостей психології реклами і PR на забезпечення ефективності побудови сучасних мар- кетингових комунікацій. Розглянуто теоретичні основи значення психічних процесів в рекла- мній і PR діяльності, представлені основні статистичні показники, що характеризують сту- пінь залежності ефективності маркетингової політики сучасної організації від психологічних факторів поведінки споживачів.
У статті розглядається механізм, який являє собою взаємодію реклами і PR, спрямоване на досягнення єдиного результату реалізацію товару або послуги і формування бажаного громадської думки про діяльність тієї чи іншої компанії.
В результаті вивчення цієї теми виявлені основні чинники в функціональному елементі механізму взаємодії реклами та PR, які вказують на пряму залежність економічної ефектив- ності роботи даного механізму від ефективності психологічного впливу окремих засобів рек- лами на свідомість людини.
Розглянуто основні методи, інструменти та технології для забезпечення позитивних ре- зультатів функціонування системи сучасних маркетингових комунікацій і усунення недоліків у формуванні політики організацій в сфері реклами і PR.
Результати дослідження можуть бути використані керівниками організацій для підвищен- ня ефективності маркетингової політики.
Посилання
Теоретические проблемы рекламы // Актуальные проблемы профессионального образования. - М., МГУКИ и МК0. - 1999.
Социально-психологические пути повышения эффективности рекламы товаров и услуг // Актуальные проблемы профессионального образования. - М., МГУКИ и МК0. - 1999.
Методика соціологічних і соціально-психологічних досліджень реклами // Актуальные проблемы профессионального образования. - М., МГУКИ и МК0. - 1999.
Викентьев И. Л. Приемы рекламы и Public Relations / И. Л. Викентьев. – СПб. : ТРИЗ-ШАНС, 2005. - 360 c.
Дзикевич, С.А. Эстетика рекламы: учебное пособие / С.А. Дзикевич. – М. : Гардарики, 2004. – 232 с. 6. Крылов И. В. Теория и практика рекламы в России / И. В. Крылов. – М.: Центр, 2006. – 670 с.
Линдстром Мартин. Buyology увлекательное путешествие в мозг современного потребителя / Мартин Линдст- ром; пер. с англ. Е. Фалюк. - М. : Эксмо, 2010. – 240 с.
Зарецкая, Е. Н. Психология рекламы [Электронный ресурс] / Е. Н. Зарецкая // Пси-фактор: информ.-ресурсный центр практ. психологии. - [Б. м], 2002. - Режим доступа: http://psyfactor.org/lib/psyrecl.htm.
Психология рекламы и PR-воздействия [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://bipars.ru/stati/reklama.- PR/psihologiya-reklamyi-i-PR-vozdeystviya.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
